Особи з інвалідністю не можуть працювати довше, ніж 8 годин на добу й 40 годин на тиждень.
Працівник зі значним або помірним ступенем інвалідності може працювати максимально 7 годин на день,
тобто не більше 35 годин на тиждень. Таким особам заборонено працювати понаднормово або в нічний
час доби. Винятком є робота в охороні — але лише в тому разі, якщо працівник сам погодиться працювати 8
годин на добу. Така згода має бути підтверджена медичною довідкою.
Додаткова 15-хвилинна перерва
Кожен працівник з інвалідністю має право на додаткову перерву тривалістю 15 хвилин — і вона
зараховується до робочого часу. Тобто якщо особа з інвалідністю працює не менше 6 годин на день, то
разом зі звичайною перервою повинна мати 30 хвилин перерви в роботі. Законодавство не вимагає подання
заяви на додаткову перерву чи заповнення будь-яких інших формулярів — право на неї виникає з моменту
ознайомлення працедавця з довідкою про інвалідність.
Додаткова відпустка
Працівник зі значним або помірним ступенем інвалідності має право на додаткову відпустку в обсязі 10
робочих днів у кожному календарному році. Першу таку відпустку особа з інвалідністю може взяти
по відпрацюванню одного року після отримання відповідного ступеня з івалідності.
Право на оплачувальну оздоровчу відпустку
Особи зі значним та помірним ступенем інвалідності мають право скористатися зі щорічної оплачувальної
оздоровчої відпустки в обсязі до 21 робочого дня задля проходження реабілітації. Щоб особа з
інвалідністю могла скористатися з цього права, лікар, що нею опікується, повинен виписати направлення на
реабілітацію. Можна також використовувати дні з цієї відпустки на спеціалістичні обстеження, якщо їх не
можна пройти поза робочими годинами. В такому разі однак працедавець може вимагати документального
підтвердження.
Заборона дискримінації
Працівники з інвалідністю на робочому місці повинні бути однаково трактовані працедавцем.
Однакове трактування працівника з інвалідність означає недискримінацію в будь-який спосіб,
безпосередньо чи опосередковано. Якщо працедавець порушує антидискримінаційні вимоги щодо працівника з
інвалідністю, то така особа має право на відшкодування в обсязі не меншому, ніж розмір мінімальної
заробітної праці. Добитися цього відшкодування можна в судовому порядку.
Заробітна плата
Застосування скороченого робочого часу не спричиняє зменшення в оплаті праці — щомісячна
заробітна плата має бути такою ж, як і в будь-якої іншої особи на тій же посаді. Це стосується також
випадків, коли працівник отримав інвалідність, вже будучи працевлаштованим. В такому разі умови роботи
для нього мають бути змінені, але зарплата — ні.
Достосування робочого місця
Працедавець, який працевлаштовує особу з інвалідністю, повинен достосувати робоче місце під її
потреби й можливості. Однак не кожен працівник з інвалідністю потребує такого достосування. І якщо сама
особа не вимагає цього, то працедавець не зобов’язаний в якийсь особливий спосіб достосовувати кожне
робоче місце під працівника з інвалідністю.
